Національні академії визнають, що руйнування, спричинені війною в Україні зроблять відбудову особливо складною, а гуманітарна допомога залишатиметься головним пріоритетом протягом тривалого часу. Метою семінару було зібрати міжнародну наукову спільноту для обговорення важливості науки, інновацій та освіти для довгострокової відбудови України та її післявоєнного майбутнього. Цей короткий звіт про семінар містить стислий виклад дискусій на високому рівні щодо найкращих практик управління наукою, вищою освітою, інноваціями та фінансування досліджень з боку міжнародного співтовариства. Звіт доступний англійською мовою, тому ми його частково переклали українською.

На початку дискусії говорили про баланс між Національними академіями та університетами, і як вони справляються з дослідженнями і технологічними інноваціями. Єжи Душинський, президент Польської академії наук, відповів, що на початку, існували проблеми масштабу і недостатньої мобільності, і важливо дозволити дослідникам переміщатися між академіями та університетами. Душинський зазначив, що найуспішнішою реформою стало створення Національного центру науки, який був створений за зразком Європейської дослідницької ради, але через те, що він був конкурсний, він не користувався великою популярністю. Душинський зазначив що Польща пережила той самий "відтік мізків", що й Україна. "Відтік мізків", який переживає Україна, але стверджував, що в довгостроковій перспективі рух дослідників за кордон є вигідним.

Польща нарощує український потенціал, який може повернутися в Україну, коли прийде час. Щодо технологічних інновацій, то не повинно бути дискримінації між фундаментальними та прикладними науками і Польща має окремі агенції для кожного типу.

Тармо Соомере, президент Естонської академії наук Естонії, погодився, що як фундаментальні, так і прикладні науки є важливими, і в колишніх радянських країнах часто відсутній міцний зв'язок між наукою та інноваціями. Дуже важливо мати знання на приватних підприємствах для того, щоб уникнути "долини смерті" між наукою та виробництвом.

Ярослав Яцків, президент Української астрономічної асоціації, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, додав, що збереження робочої сили буде вирішальним фактором у відновленні української науки.

Олександра Антонюк, Київський академічний університет, зазначила що в Україні присутні всі складові успішної інноваційної системи, включаючи законодавство, державно-приватне партнерство, інвестиційні фонди, державні органи та інкубатори/акселератори, але система не працює належним чином. Антонюк розповіла про дослідження, проведене у 2019-2021 роках у партнерстві з Гумбольдтським університетом у Берліні, щоб виявити проблеми та пошуку шляхів імплементації найкращих практик в Україні.

Детальніше вже було опубліковано про виступ Олександри Антонюк.

Science Europe має план, підтриманий Європейською Комісією та у партнерстві з Європейською асоціацією університетів, спрямований на підтримку організацій, які хочуть модернізувати свої процеси оцінювання наукових досліджень. 

Інший ключовий аспект є розуміння урядом зв'язку між наукою та відбудовою. Для цього критично важливо, щоб вчені та дослідники залишалися в Україні. Насамкінець, міжнародна спільнота має долучатися до співпраці та партнерства з Україною, щоб допомогти запровадити цей передовий досвід.