Навчання через дослідження: від Гумбольдта до КВ МФТІ

Ідею Вільгельма фон Гумбольдта "єдності дослідження та навчання" ("Einheit von Forschung und Lehre") закладено в основу багатьох сучасних дослідницьких університетів, серед яких Caltech, MIT, Гарвард, Стенфорд... Сьогодні ці університети є визнаними лідерами з генерації нових знань, сприяння науковому прогресу та розвитку технологій у всьому світі, але їх успіх повʼязаний не тільки з прийняттям самоєї ідеї навчання через дослідження, а й з наполегливою роботою та величезним досвідом набутим на шляху її реалізації.

На теренах Радянського союзу цю ідею Гумбольдта вдалося реалізувати Петру Капиці, видатному фізику-експериментатору, учню Ернеста Резерфорда, якому, шляхом значних зусиль та всупереч протидії радянських університетів, вдалося створити Московський фізико-технічний інститут (МФТІ), унікальний для Союзу дослідницький університет із західною системою дослідницького навчання. У системі “фізтеху”, як її назвав Петро Леонідович, викладали переважно науковці, що працювали на передніх рубежах науки в академічних інститутах, а студенти, не пізніше 3-го року навчання, залучались до таких наукових досліджень у базових наукових установах, що суттєво додавало значущості та захоплення в процес навчання.

Становленню та успішному розвитку МФТІ, накопиченню необхідного досвіду, сприяла також колоніальна модель радянської освіти, завдяки якій фізтех акумулював найталановитіших науковців та студентів зі всього Союзу. Зокрема, на момент створення Київського відділення (КВ) МФТІ, в Долгопрудному навчалась та працювала значна кількість українців.

KAU timeline 1702

Створення КВ МФТІ стало геніальною ідеєю академіка Бориса Євгеновича Патона, президента Академії наук УРСР, яка мала наслідком послаблення системи “відтоку мізків” молодих науковців з України. Студенти Київського відділення вступали в МФТІ в Києві за загальними правилами, навчались чотири роки в МФТІ в Долгопрудному, проходячи підсилений університетський курс базових дисциплін та знайомлячись з організацією досліджень в базових інститутах, та повертались до Києва, де долучались до наукових досліджень у базових інститутах АН УРСР та проходили спеціалізовані курси. За приклад було взято "базову" кафедру МФТІ в Інституті кібернетики АН УРСР, що почала працювати ще у 1967 р. під керівництвом академіка Віктора Михайловича Глушкова. КВ МФТІ очолив академік Платон Григорович Костюк, а його заступником став Валентин Тихонович Черепін.

hystory img2 hystory img31978 - перший цільовий набір в Києві у КВ МФТІ для АН УРСР склав 47 студентів з 236 абітурієнтів. Студенти КВ МФТІ на 1-4 курсах проходили навчання в МФТІ (м.Долгопрудний), а на 5-6 курсах - в Києві у базових інститутах АН УРСР.

11.1985 - при КВ МФТІ відкрито Українську заочну фізико-технічну школу (УЗФТШ), що протягом багатьох років координувала роботу ЗФТШ МФТІ для вієї України.

02.1997 - КВ МФТІ реорганізовано та включено до складу Фізико-технічного навчально-наукового центру (ФТННЦ) НАН України, який очолив чл.-кор. НАН України Валентин Тихонович Черепін. До складу ФТННЦ включено також Лабораторію нових методів аналізу матеріалів, яку очолив Тарас Красовський.

За роки існування КВ МФТІ, з 1978 до 2015 р., було підготовлено 981 молодого науковця, з яких 281 захистив кандидатські, 30 — докторські дисертації, а четверо стали членами-кореспондентами НАН України.

Створення КАУ

Спроби реалізувати систему дослідницького навчання в Україні, створити український фізтех, робились з моменту проголошення незалежності у 1991 р. Зокрема, у 1995 р., здебільшого зусиллями випускників КВ МФТІ, було засновано Фізико-технічний факультет Київського політехнічного інституту. Однак економічна криза 90-их завадила створенню незалежного українського дослідницького університету і КВ МФТІ продовжувало функціонувати у складі ФТННЦ.

Після захоплення росіянами Криму в 2014 безперспективність подальшої взаємодії з МФТІ стала остаточно зрозуміло, і було прийнято рішення про реформування ФТННЦ в незалежний університет, який мав забезпечити не тільки повернення українських студентів, але й збереження цінного досвіду провадження дослідницького навчання, набутого випускниками та викладачами Київського відділення за роки його функціонування. Це рішення було ініційоване керівництвом ФТННЦ та віце-президентом НАН України академіком Анатолієм Загороднім і підтримане президентом НАН України Борисом Патоном та міністром освіти і науки Сергієм Квітом.

DSC 282825.03.2016 - під час спільного засідання Президії НАН України і Колегії МОН України було ухвалене Рішення про створення КАУ -- Державної наукової установи "Київський академічний університет" у подвійному підпорядкуванні НАН України та МОН. Більше про це у статті Чи потрібен Академії Академічний університет?

14.12.2016 - Розпорядженням Кабінету міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 962-р "Про утворення державної наукової установи «Київський академічний університет»", КАУ утворено шляхом реорганізації ФТННЦ НАН України. Нове Положення про Державну наукову установу «Київський академічний університет» було затверджено 17.07.2018, а процес реорганізації завершено 15.08.2018. 

Освітня складова КАУ 

Основу дослідницького навчання КАУ складає система "спеціалізованих кафедр", що представлена спільними  освітньо-науковими підрозділами при базових академічних інститутах. Від початку освітній процес в КАУ розпочався за трьома ліцензованими спеціальностями (104, 105, 122) на чотирьох старих кафедрах:

та двох новостворених

Також до КАУ увійшли УЗФТШ, що була реформована у Заочну академічну школу (ЗАШ), та Науково-освітній центр (НОЦ ІТФ) факультативного навчання школярів та студентів, що функціонував при Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України з 2001 р. 

DSC 2828DSC 285904.07.2019 - Рішенням Акредитаційної комісії України отримано сертифікати на освітні програми за спеціальностями: 104 фізика та астрономія, 105 прикладна фізика та наноматеріали, та 122 комп’ютерні науки.

10.09.2019 - Вручення перших дипломів КАУ.

09.2021 - відкрито дві кафедри за спеціальністю 091 "Біологія": Кафедру молекулярної біології і біотехнології при Інституті молекулярної біології і генетики та Кафедру біомедицини та нейронаук, реорганізовану з Кафедри молекулярної фізіології та біофізики.

09.2022 - за спеціальністю 132 "Матеріалознавство", почала працювати реформована Кафедра прикладної фізики та матеріалознавства на базі трьох академічних інститутів: Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича та Інституту сцинтиляційних матеріалів.

Наука та інновації в КАУ

Реалізація принципу "навчання через дослідження" у реаліях сучасного наукового світу, потребувала створення дослідницьких структур, адаптованих до сучасних умов, які б задовольняли запити студентів, що прагнули глибокого занурення у дослідницький процес, і одночасно могли реагувати на динаміку світових наукових трендів. Ця стратегія послужила каталізатором для розвитку наукової та інноваційної складових КАУ: було створено кілька наукових лабораторій, започатковано низку міжнародних колаборацій, розпочато розвиток дослідницької інфраструктури, засновано Центр інновацій.

09.2017 - започатковано проєкт науково-технологічного парку Academ.City на базі КАУ.

05.2018 - спільно з IFW Dresden, розпочато роботу в рамках масштабного проєкту UKRATOP, результатами якого стали численні регулярні стажування студентів КАУ в Німеччині та розвиток дослідницької інфраструктуру КАУ.

03.2020 - створено науково-дослідну Лабораторію даслідження даних та інновацій, яку 06.2021 перейменовано в Лабораторію даслідження даних та машинного навчання.

12.2020 - створено науково-дослідну Лабораторію надпровідної квантової електроніки.

12.2021 - створено науково-дослідну Лабораторію динаміки електроних процесів у гібридних структурах.

12.2021 - створено спільну з Інститутом металофізики Лабораторію швидкого макетування та прототипування.