KAU board

Про цілі та перебіг реалізації унікального пілотного проекту дослідницького університету нового типу, що створюється шляхом реорганізації Фізико-технічного навчально-наукового центру (ФТННЦ) НАН України у Державну наукову установу «Київський академічний університет НАН України та МОН України» (КАУ), розповіли в ефірі чергового випуску передачі «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» куратор напряму «біофізика» в зазначеному університеті, завідувач лабораторії сенсорної сигналізації відділу загальної фізіології нервової системи Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор біологічних наук, професор Нана Войтенко та проект-менеджер цієї ж установи Роман Фомов.

Як зауважили гості студії, в межах КАУ планується відпрацювати структуру та принципи науково-освітньої діяльності найкращих дослідницьких університетів світу. КАУ покликаний здійснювати ґрунтовну підготовку висококваліфікованих наукових кадрів за допомогою раннього (вже з 2-3 курсів) старту наукової роботи, що можливо завдяки системі кафедр КАУ, деякі з яких вже майже 40 років ефективно функціонують на базі низки ключових академічних установ. Ідеться про кафедри прикладної фізики та матеріалознавства (працює на базі Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України), фізико-технологічних проблем нанорозмірних систем (при Інституті металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України), фундаментальних проблем загальної та прикладної фізики (при Інституті фізики НАН України), біофізики і молекулярної фізіології (при Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України), теоретичної кібернетики та методів оптимального управління (при Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України). Ще три кафедри – теоретичної та математичної фізики (при Інституті теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України), математики (при Інституті математики НАН України) та хімії (при Інституті фізичної хімії імені Л.В. Писаржевського НАН України) – зараз створюються.

Академічний університет є дійсно унікальним вищим навчальним закладом, що не має аналогів у нашій країні. Його студенти навчатимуться за так званою системою «фізтеху», яка вже пройшла випробування часом і позитивно себе зарекомендувала (слід зауважити, що «фізтех-центр» працює в Києві з 1978 року, до 1997 р. як Київське відділення МФТІ, а після – як ФТННЦ НАН України). Це, у свою чергу, передбачає найвищі стандарти базової наукової освіти, раннє залучення студентів до науково-дослідної роботи та максимальну інтегрованість сучасних досліджень світового рівня в освітній процес, індивідуальний підхід до кожного студента тощо. Студенти КАУ проходитимуть бакалаврський рівень підготовки за спеціальними освітніми програмами, навчаючись на фізичному факультеті, факультеті радіофізики та електроніки й механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. По завершенні навчання на бакалавраті охочі матимуть змогу вступити до магістратури академічного університету. На поточний рік уже заплановано набір бакалаврів 1-го року навчання та магістрів 1-го року навчання за шістьма спеціальностями. Викладатимуть студентам провідні вчені академічних наукових установ, а також аспіранти, які свого часу так само займалися науково-дослідною діяльністю в межах кафедр КАУ, що буде джерелом цікавого та важливого досвіду для їхніх наступників. Оригінальні програми, за якими здійснюватиметься підготовка висококваліфікованих кадрів у магістратурі, теж суттєво відрізняються від освітніх програм решти вітчизняних ВНЗ і складаються лише з тих курсів, що справді стануть у пригоді молодим дослідникам. За словами Н. Войтенко, для навчання, наприклад, на кафедрі біофізики та молекулярної фізіології КАУ (яка, до речі, є єдиною в нашій країні кафедрою, що цілеспрямовано займається вивченням нервової системи на клітинному й молекулярному рівнях) студентові бажано мати якісну загальну підготовку з математики, фізики й хімії, до яких на магістерському рівні додадуться фізіологія, генетика, біофізика, біохімія. Така різноспрямована освітньо-наукова робота відповідатиме сучасній тенденції до зростання кількості міждисциплінарних досліджень, результатами яких нерідко стають значні наукові прориви та відкриття, – наголосила дослідниця. Сприятиме цьому й функціонування в академічному університеті центрів досліджень (за найактуальнішими науковими напрямами). 

Важливо, що вже на даному етапі роботи академічний університет бере активну участь у проведенні науково-популярних заходів, однією з цільових аудиторій яких є школярі, котрі в майбутньому, зацікавившись тематикою таких подій, можуть стати студентами КАУ. Серед останніх таких ініціатив – проект «Всесвітній тиждень мозку в Україні», який відвідало чимало учнів київських шкіл (докладніше про це:http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2982).

Створення академічного університету відбувається також із метою інтенсивнішої інтеграції науки й освіти в Україні. На думку Н. Войтенко, саме це є найкращим початком виходу з ситуації, за якої у вітчизняних ВНЗ практично відсутня справжня наука, а установам Академії гостро бракує молодих кадрів. За умов, коли реформування системи вищої освіти потребує значних коштів, тривалого часу і великих зусиль, КАУ є чудовим варіантом, що дає змогу вже зараз поєднати здобуття якісної освіти й набуття практичних навичок науково-дослідної роботи.

Висококваліфіковані кадри, які формуватиме така система, в подальшому зможуть не лише займатися науковою діяльністю (зокрема, в академічних установах), а й працювати на наукомістких підприємствах на розвиток вітчизняної промисловості та економіки в цілому. Н. Войтенко з жалем констатувала, що наразі ці кадри користуються більшим попитом на Заході (насамперед у ФРН, Великій Британії та США), ніж в Україні, де вони найчастіше не знаходять гідно оплачуваного застосування своїх здібностей. Однак учені покладають великі сподівання на імплементацію нового Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у частині розширення джерел фінансування наукової сфери – не в останню чергу за рахунок грантів.

КАУ слугуватиме ще кільком цілям, важливим для нашої країни, а саме – сприятиме інтеграції вітчизняної наукової сфери у європейський і міжнародний дослідницький простір, зміні процесу відтоку кадрів на їх циркуляцію (що передбачає, в тому числі, створення сприятливих умов для повернення на Батьківщину українських науковців, які виїхали за кордон, аби працювати за фахом), широкій популяризації науки і підвищенню її престижу в нашому суспільстві, активному залученню талановитої молоді до науково-дослідної діяльності, і завдяки цьому забезпечить наступність та неперервність найкращих наукових традицій. Найзагальніша ж мета – відродження й розвиток української науки, ініціювання суспільного дискурсу щодо її здобутків і проблем. «Наука – це не розкіш для держави і не гурток за інтересами, в якому сидять люди, відокремлені від суспільства. В майбутньому, що настає, перемагатимуть не сировинні економіки й не економіки виробництва, а економіки ідей, або ж економіки, базовані на знаннях. І саме наука створює середовище, в якому готуються найцінніші мізки країни. Якщо такого середовища не буде, ми завжди відставатимемо й наздоганятимемо весь розвинений світ. Тому в науку потрібно вкладати кошти, адже це – запорука економічного зростання», – підкреслив Р. Фомов.

ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ

ПЕРЕГЛЯНУТИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БУКЛЕТ

Актуальні новини про академічний університет доступні на його Інтернет-ресурсах – офіційному сайті (https://kau.org.ua/) та сторінці в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/academuniver).

P.S. Додатково про КАУ НАН України та МОН України – в одному з наших попередніх матеріалів:

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2857

Матеріали опублікували: Сніжана Мазуренко, Прес-служба НАН України